Blog Archives

ЗАПРОШЕННЯ НА ВІДКРИТЕ ОБГОВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЗАКОНУ ПРО ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

Національна психологічна асоціація в межах україно-швейцарського проєкту “Психічне здоров’я для України” (MH4U) та у співпраці з Центром психічного здоров’я та моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України реалізує спільний проєкт, метою якого є покращення системи забезпечення психічного здоров’я населення.
Важливим компонентом проєкту є вдосконалення законодавства в області психічного здоров’я. Вже півроку наша команда працює над аналізом законодавства в цій сфері. Була створена Коаліція з вдосконалення законодавства, до якої входять громадські організації, психіатри, психотерапевти, психологи та інші фахівці, яким не байдуже психічне здоров’я українців та дотримання прав людей з проблемами психічного здоров’я. Членами нашої Коаліції вже є 44 учасника з понад 30 різних організацій.
Тож, повідомляємо Вам, що 28 серпня 2020 року 10:00-13:00 відбудеться перше Відкрите обговорення Концепції закону, на якому ми будемо обговорювати що саме має змінити майбутній законопроєкт.
Запрошуємо вас взяти участь у цій зум-конференції. Ваша думка і позиція має бути почута.
Для реєстрації важливо заповнити форму.
Кількість місць обмежена.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

Тобі 29. За всіма психологічними періодизаціями ти увійшла у зрілий вік, за якимись ранній, але все одно дорослий. Перед тобою стоїть так багато задач: знайти того або тих, з ким би ти могла створювати щось міцне, стабільне на довгі роки, отримувати підтримку та нести відповідальність. У партнерстві, а не в залежності. Ти молода, перед тобою так багато перспектив. Хочеться реалізувати себе і не помилитися. Ти вчишся приймати себе і нарешті готова визнати, що Чернівці — це ніякий не маленький Париж, це Чернівці. Свої та автентичні. Ти вже мала досвід невдалих стосунків і вже знаєш, що таке аб’юз від того, з ким росла пліч-о-пліч. Всі далекі родичі бачили вас разом, але… ти наново вчишся боронити кордони і довіряти. Тепер ти знаєш, що ціна помилки може бути завеликою. Що часто наслідки і вся відповідальність буде тільки на тобі, що інші «дорослі» нічого не виправлять, що ти сама вже доросла. Ти почала думати більше про своє здоров’я, стала обережніше, частіше миєш руки. Ти точно не така легковажна як у свої 15 чи 18, але досі розв’язуєш усі свої проблеми із сепарацією та закриваєш незакриті гештальти, а часом зважуєшся на сміливі кроки. Але так само часто міркуєш серцем, віриш словам, а не діям, помиляєшся і виправляєш. Ти справжня 29 жінка! Вітаємо, рідна.
Дякуємо чудовій Олександрі Майор за те, що так тонко відчула наше привітання.

ЯК ЗРОБИТИ ПОВЕРНЕННЯ ДО НАВЧАННЯ В НОВИХ УМОВАХ МАКСИМАЛЬНО БЕЗПЕЧНИМ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНИМ ДЛЯ ДІТЕЙ

Іноді відправляти дитину до школи, це як запускати ракету у відкритий Космос. В сучасних умовах взагалі відчуваєш себе Ілоном Маском, який запускав SpaceX Falcon 9 за поганих погодних умов, а весь світ (в обличчі родичів, бабусь та дідусів) спостерігає за тобою та дає поради.
Коли ми побачили гайд від ірландських колег для вчителів, батьків та шкільних психологів, вирішили, що його негайно потрібно перекласти, бо він дуже змістовний, ресурсний та структурований! Тож бажаємо приємного читання та дякуємо всім, хто доклав зусиль до перекладу та редакції!

Повний текст

Перезавантаження-повернення-до-школи-після-Covid-19

 

ЧИ Є ЖИТТЯ ПІСЛЯ КАРАНТИНУ?

Безперечно, є. Але з якими труднощами стискаються люди у повсякденному житті?

Наш Студентський дивізіон НПА – Student’s division of NPA підготував для учнів старшої школи, їх батьків та педагогічних працівників дуже цікаву лекцію-інтерактив.

Учасники дізнаються про вплив карантину на психічне здоров’я та негативні прояви самоізоляції, а також отримають ряд практик для нейтралізації негативних наслідків карантину та підтримки стабільного емоційного стану.

Якщо ви хочете підвищити психологічну обізнаність – реєструйтеся!

Обирайте дату, яка підходить саме вам.

✅ Кожен четвер: 13.08, 20.08, 27.08 о 19:30 в ZOOM.

✅ Час проведення: 45 хвилин.

✅ Форма для реєстрації:
https://cutt.ly/PdBcSCG

✅ Участь безкоштовна

Проєкт онлайн-лекцій “Open Mind

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТИЗИ АНІМАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ «ПУПОВИНА» 

До Національної психологічної асоціації надійшов запит на проведення експертизи анімаційного фільму. Для проведення оцінки продукту було зібрано групу з 3 експертів із відповідною кваліфікацією, прізвища яких для замовника не розголошувалися, підготований експертами висновок був представлений до розгляду Ради правління та підтриманий, тож Національна психологічна асоціація рекомендує анімаційний фільм Пуповина.

Фільм розповідає історію про гіперопіку матері над сином, яка руйнує життя їм обом. Дуже радимо вам переглянути історію, яка змушує замислитися.

Ознайомитися з текстом експертного висновку можна тут

#рекомендованоНПА

ЯКІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МАЮТЬ СТИХІЙНІ ЛИХА?


Україна із завмиранням серця спостерігає за страшними наслідками паводків на Західній Україні, початок яких припав на кінець червня 2020. Спеціалісти вже визначають їх найбільшими за останні 60 років. Станом на 25 червня було підтоплено 285 населених пунктів, постраждало 9994 будинки, зруйновано інфраструктурні об’єкти, мости, дороги. 1500 поліцейських, рятувальників та бійців Національної гвардії беруть участь у ліквідації наслідків негоди. На їх подолання Кабінет міністрів України виділив понад 700 млн. гривень, втім загальні збитки експерти оцінюють в суму майже 4 млрд. гривень.

Екологи вважають, що причини паводків комплексні – це вирубка лісів, засмічення річок і зміна клімату, наслідком якої є сильні та затяжні дощі. 

Поки ми готували це повідомлення, 6 липня в Луганській області виникла лісова пожежа на площі близько 50 га, яка через поривчастий вітер та високі температури розповсюдилася далі. Попередньо 5 осіб загинуло та 9 осіб госпіталізовані до лікарні. Вогнем знищено близько 80 дачних будинків садового кооперативу та 45 житлових будинків. 

Це все ви могли почути з новин, але чи замислювалися ви про те, який вплив матиме це лихо на психічне здоров’я і як його можна оцінити? Давайте звернемося до досвіду інших країн.

Переживання стихійних лих та катаклізмів провокує появу гострого травматичного стресу, тривоги, депресивних та фобічних розладів, дезадаптивні стратегії подолання стресів, формування алкогольної та наркотичної залежності. 

У 14,5% жертв урагану Сенді (2012) було діагностовано симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а у 15,6% людей, які сильно постраждали від лісових пожеж в Америці, симптоми ПТСР почали проявлятися лише за кілька років (Bryant et al., 2014). 

У кожного шостого постраждалого від урагану Катріна (2005) було діагностовано ПТСР, а у 49% постраждалих було виявлено симптоми підвищеної тривожності чи депресії. Самогубство та суїцидальні думки збільшилися більш, ніж удвічі (Kessler et al., 2008; Lowe, Manove, & Rhodes, 2013). 

Раптові та вимушені життєві зміни ставлять нові виклики для адаптації людини. Після пережитого стресу ті, хто залишаються у власному помешканні, можуть втратити відчуття свого будинку як безпечного середовища, що буде створювати постійну напругу та тривогу (Tapsell & Tunstall, 2008). 

Економічні втрати спричиняють депресії. Наприклад, в Австралії виявлено підвищення рівня самогубств серед фермерів-чоловіків в періоди тривалої посухи (Hanigan, Butlera, Kokicc, & Hutchinson, 2012). 

Варто наголосити і на більш вразливих групах населення, до яких також відносяться діти. Так, в ході оцінки наслідків урагану Катріна (2005) американські дослідники виявили підвищення рівня агресивності у підлітків (Monica A. Marsee, 2008).  Ці наслідки впливають на соціальну адаптацію, навчання, якість життя. 

Наявні дані і про те, що симптоми ПТСР у дітей є більш тривалими, ніж у дорослих. Так, за результатами дослідження, в якому взяли участь 387 дітей (9-18 років), виявлено, що з віком симптоми ПТСР та депресії зменшуються (досвід урагану Катріна). Втім така редукція симптомів відбувається через 2-3 роки, а у 28% досліджуваних дітей симптоми залишаються навіть через 3 та більше років (Washington, DC: US Government Accountability Office, 2009).

Особлива вразливість дітей відмічається й в іншому дослідженні. Третина з 800 австралійських дітей, які пережили лісові пожежі, відтворювали травматичний досвід у своїх іграх, мріях, розповідях навіть через 26 місяців після трагедії (Alexander Cowell McFarlane, 1987). 

Психологічні реакції на природні катастрофи включають різні фази, що характеризуються симптомами, які змінюються з часом. Серед них почуття зневіри, шоку, заперечення чи обурення, що безпосередньо слідують за подією, а також альтруїстичні почуття, які пов’язані зі збереженням життя, свого та близьких, майна. Емоційна підтримка та оптимізм до майбутнього можуть перетворитися на розчарування, настирливі думки та образи, гнів, оскільки довготермінові наслідки та емоційні наслідки події стають очевидними. Таке пригнічення може тривати місяці, а то й роки, і пов’язане зі стресовим збудженням, фізичними та психологічними скаргами: наприклад, головним болем, втомою, посттравматичним стресовим розладом, шлунково-кишковими та серцевими симптомами(Stein and Meyers, 1999). 

Тож, спираючись на досвід колег, ми поки можемо лише здогадуватись, як паводки на Західній Україні вплинуть на психічне здоров’я населення. Подолання наслідків негоди є довготривалою та кропіткою роботою, потребує реакції державних служб, спеціалістів, волонтерів. Але одним із висновків цього страшного уроку природи є превенція. Попередження причин таких жахливих подій – це більш відповідальна поведінка людини до природи, вдумливе використання ресурсів, збереження довкілля.

Підготовлено робочою групою НПА з превенції зміни клімату та збереження психічного здоров’я. 

#ClimateChangeNPA #stop_climate_change #NPA_loves_Earth

 

ПАМ’ЯТКА ПАЦІЄНТАМ ПІСЛЯ ВИПИСКИ ЗІ СТАЦІОНАРУ

Які стани та переживання можуть виникнути після стаціонарного лікування? Чи є вони нормальними? Що робити, аби впоратись із ними? Коли варто звернутись по допомогу і до кого?

Спеціалісти Дивізіону НПА “Психічне здоров’я” та проєкт “Психічне здоров’я для України” підготували пам’ятку для пацієнтів після виписки зі стаціонару.

 

Психологічні наслідки перебування на стаціонарному лікуванні

Перебування на стаціонарному лікуванні може бути стресом і позначитися на вашому психологічному стані після завершення лікування.

Важливо, щоб ви звертали увагу на свої переживання, думки, почуття, стани після виписки, а також розуміли, що з вами відбувається.

Ви можете стикнутися із:

  • тривогою, панічними станами;
  • зниженим настроєм;
  • страхом наступної хвороби, рецидиву та підвищеною увагою до тілесних симптомів;
  • нічними жахіттями або раптовими небажаними спогадами про перебування у лікарні;
  • порушеннями сну;
  • погіршеннями пам’яті та\або уваги;
  • страхом заразити інших;
  • страхом, що оточення стане гірше ставитися до вас.

Ці переживання та стани можуть бути наслідками перебування у лікарні та медичних процедур, які ви пережили, або самого захворювання, і виникнути через:

  • стрес від перебування у лікарні;
  • страх за себе та близьких;
  • тривале підключення до медичної апаратури;
  • почуття втрати контролю та самостійності;
  • стурбованість щодо препаратів – їх дії або їх нестачі;
  • можливі фізичні бар’єри між вами та працівниками;
  • ізоляція від близьких;
  • спостереження за іншими пацієнтами;
  • загальні стресові фактори – шум, освітлення тощо.

 Важливо знати:

  • Пам’ятайте, що ви пережили важкий період і будьте співчутливі до себе, не вимагайте від себе негайного відновлення, натомість – помічайте і відмічайте навіть невеликі зміни на краще. Мати тривогу та інші переживання – часто є цілком нормальною реакцією на стресову ситуацію.
  • Усунення стресових факторів є однією з перших рекомендацій. Основні та найпростіші способи піклування про психічне здоров’я та захисту від стресу — добрий сон, дозування щоденного навантаження та регулярний відпочинок, посильна фізична активність, а також спілкування з близькими та друзями. Займайтеся також по-можливості приємними речами і дайте можливість організму відновитися.
  • Корисним може бути оволодіти кількома методами самодопомоги (наприклад, через дистанційне навчання www.edu.mh4u.in.ua)
  • Якщо проблеми накопичуються, стан погіршується, втрачається продуктивність, симптоми впливають на якість життя і тривають понад два тижні — звернення до фахівця із психічного здоров’я є мудрим рішенням.
  • Якщо ви прийняли рішення про звернення – найперше варто звернутись до сімейного лікаря або психолога. Вас вислухають та дадуть рекомендації, яких може бути цілком достатньо для відновлення. У разі потреби, ви отримаєте скерування до психотерапевта або психіатра, які задіють спеціальну, сфокусовану на проблемі, терапію або ефективне медикаментозне лікування.
  • Якщо ви переживатимете різке і суттєве погіршення настрою, раптову надмірну тривогу та інші гострі стани – зверніться до ліній кризової психологічної підтримки: +38 096 000 1558 або 7333

Переглянути буклет за посиланням:
https://npa-ua.org/…/Pamyatka-patsiyentam-pislya-vipiski-zi…

#helpmenpa

ЯК КРАЩЕ КОМУНІКУВАТИ ПРО COVID19?

Тема COVID19 є однією з найбільш популярних в інформаційному просторі. Леся Українка порівнювала слово зі зброєю. І це правда, ним можна відсікти зайве, загострити будь-що, вразити, але можна і боляче поранити. Національна психологічна асоціація просить вас обережно використовувати слова, для того, щоб вони несли зміст та конструктив, а не біль, ненависть та ворожнечу. За останні тижні в новинах ми бачили історії про погрози пацієнтам з COVID19, які одужали; про спроби підпалу будинків сусідам, які були інфіковані; про травлю, організовану після невдалих висловлювань і витоків інформації; ми були свідками новин про дискримінацію цілих етнічних груп, які за переконанням публічних осіб несуть ризик інфікування. Ніщо не береться з нічого. Часто цим ідеям, подіям та вчинкам передували слова та оцінки, які сіяли зерно ненависті та ворожнечі, які стигматизували людей, що захворілі, чи могли потенційно заразитися. Одне некоректне висловлювання може проростати в головах та душах багатьох і продовжувати ділитися. Давайте це зупинимо.

Стигма завжди пов’язана із негативними асоціаціями інших людей, її наслідками є дискримінація, соціальна ізоляція, приниження, втрата соціального статусу через хворобу, фізичне насильство. Високий ризик стигматизації пацієнтів з COVID19 пов’язаний із тим, що це нова коронавірусна інфекція, а люди схильні боятися невідомого. Коли ми не маємо достатньо відомостей, нам легко пов’язувати проблему із кимось іншим, знаходити «причину проблеми» та виміщати не неї свою тривогу, страх та злість.

Стигматизація провокує уникнення від звернень за допомогою у разі необхідності. Уявіть логіку людини: ви знаєте, що COVID19 це те, що засуджується людьми, якщо інші дізнаються про те, що ви інфіковані вас стануть уникати, можливо, ви втратите роботу, ваші діти будуть піддаватися глузуванню у школі, а сусіди будуть вимагати дезінфекцію під’їзду, бо ви захворіли, бажано протичумними засобами. Чи будете ви йти до лікаря, щоб вам підтвердили ваші побоювання із COVID19? Певне, що ні.

Комунікація на цю тему важлива, бо з одного боку, вам потрібно донести правдиву та коректну інформацію до людей про всі міри захисту, але важливо дотриматися балансу та не перейти межу залякування. Останнє навряд чи буде сприяти тому, щоб люди зверталися за медичною допомогою у разі необхідності.

Розберімо найбільш типові помилки в комунікації, які породжують стигматизацію COVID19.

1. Важливо не пов’язувати COVID19 з країнами, містами, національностями, расами. «Вуханький грип», «китайський вірус» – це дефініції, за вживання яких президент Трамп піддається нищівній критиці з боку всього світу. Також некоректно говорить про «азійський вірус» чи те, що вірус «завезений в Україну з Європи (або ще звідкись)».

2. Говорячи про людей, потрібно говорити про людей. Так замість «жертв вірусу» краще сказати, «люди з COVID19» чи «люди, які проходять лікування» або «люди які вилікувалися від COVID19».

3. «Люди, які мають підозру на COVID19». Підозра (промовте вголос) … ну і слово, відразу викликає гамму переживань. Замість цього краще вживати люди, які «можливо інфіковані», або «потенційно інфіковані».

4. Замість того, щоб говорить про те, що хтось вірус «передав» або «заразив», краще сказати, що хтось «заразився». По-перше, навряд чи той, хто «передав» робив це свідомо, і той, хто “заразився” також не обвинувачується у такому формулюванні.

5. Ну звичайно, потрібно уникати фаталізму, страшних метафор і таких слів як «апокаліпсис», «чума», «кінець світу», «біологічна зброя» – ці слова мають негативну конотацію. Краще посилатися на офіційну статистику та виключно наукові дані. Не сійте паніку та смуту.

6. Спробуйте тримати фокус не на загрозах, а на тому, що правильна профілактика та дотримання мір гігієни та дистанціювання дозволить подолати COVID19, адже це є нашою спільною проблемою.

7. Якщо ви журналіст, то розповідайте історії одуження, запрошуйте тих, хто вилікувався до етеру.

Більше корисної інформації можна знайти тут
https://www.unicef.org/media/65931/file/Social%20stigma%20associated%20with%20the%20coronavirus%20disease%202019%20(COVID-19).pdf

https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/daily-life-coping/reducing-stigma.html

#helpmenpa #stopcovid19

ВІТАЄМО З ДНЕМ ПСИХОЛОГА. НПА ПІДГОТУВАЛА ПОДАРУНКИ ДЛЯ ЧЛЕНІВ ТА ДРУЗІВ

Колеги, вітаємо. Наша робота важлива, відповідальна і точно робить цей світ кращим. Вона не дає нам зупинятися та вимагає постійних ревізій знань, інсайтів та включення у професійну спільноту. Єдине, що ми сьогодні хочемо побажати вам, це більше піклуватися про себе, адже ви є головними інструментом вашої роботи. Знання, уміння та навички самі по собі та без вас – ніщо. НПА в свою чергу буде підтримувати професійну спільноту актуальними новинами зі світу психології, знаннями, матеріалами та подіями.

На честь свята ми підготували для вас подарунки.

💌 ДЛЯ ЧЛЕНІВ НПА
Знаємо, що ви хочете бути з нами на зв’язку та не завжди маєте час на перегляд фейсбук сторінки та сайту. Таке сучасне життя 🤷‍♀️. Ми хочемо стати ближчими до вас та спілкуватися персонально, тому ми переформатували наш вайбер канал. Відтепер усі члени НПА, доєднавшись до нього, зможуть отримувати актуальні внутрішні новини від організації. Тільки анонси заходів, пропозиції до навчання, внутрішні організаційні новини, запрошення до діяльності робочих груп чи подачі грантових заявок, інформація про знижки на події. Ми дуже хочемо, щоб ви дізнавалися всі актуальні новини НПА вчасно та могли на повну використовувати можливості членства.

Приєднуйся у Viber до НПА – канал комунікації https://invite.viber.com/…

💌 ДЛЯ ТИХ, ХТО ЩЕ НЕ З НАМИ.
Останнім часом ми отримуємо багато запитань про членство та роботу Асоціації, тож ми вирішили зустрітися з усіма у зручному форматі zoom-конференції 🤖 та відповісти на всі питання персонально. Зустріч відбудеться 29 квітня о 19:00. Посилання на кімнату для спілкування ми поширемо згодом, а поки готуйте свої питання.

БЕЗКОШТОВНІ ВЕБІНАРИ ВІД ЄВРОПЕСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ АСОЦІАЦІЙ

🇪🇺 Наші колеги з ЄФПА на наступному тижні будуть проводити низку вебінарів від представників європеських асоціацій на теми, які повязані із пандемією covid19. Мова проведення вебінарів англійська, але згодом ми опублікуємо записи з субтітрами, як тільки вони будуть готові.

🔈 Для тих, хто хоче приєнатися на наступному тижні, публікуємо теми та дані для реєстрації.

1️⃣ How to set-up a Psychological counseling helpline in the COVID-19 context?
Teresa Espassandim, Member of the National Directorate, Order of Portuguese Psychologists
Wednesday, 29 April 2020, 10:00-11:00 (CET – Brussels time)

This webinar will focus on:
Contextualization of the pandemic situation and the need for responses focused on emotional support and promoting psychological resilience;
Articulation with national health authorities and other partners;
Psychological intervention in crisis situations;
Technical requirements and training of Psychologists;
Psychological intervention protocol design and conception;
Technical and scientific supervision
Troubleshooting
Q&A

Register here: Webinar 1 Set up a Psychological counseling helpline https://www.surveymonkey.com/r/SDLK93N

2️⃣ Online consultations, what to know and where to start?
Angelo Compare, Lise Haddouk, Maria Karekla, Tom Van Daele – EFPA Project Group on e-Health
Wednesday, 29 April 2020, 13:00 – 14:00 (CET – Brussels time)

The COVID-19 pandemic crisis forces psychologists to take their consultations (partly) online, in order to continue to provide care. If you would like to know more about online treatment and the possibilities of online consultations, the Project Group on eHealth of the European Federation of Psychologists’ Associations organizes this free webinar.
During this 1-hour webinar you will receive a brief introduction on:
The known effectiveness of online consultations.
The benefits and pitfalls of online therapy.
How and what you need to get started with online therapy.
How to communicate online with your patients, plus concrete tips and tricks
Q&A

In addition, there will be room to ask questions during a Q&A.

Register here: Webinar 2 Start Online Consultation https://www.surveymonkey.com/r/SD5QC8V

3️⃣ COVID-19 and implications for mental health
Koen Lowet, EFPA EC member
Thursday, 30 April 2020, 11:00-12:00 (CET – Brussels time)

In this webinar we’re going to talk about the impact of COVID-19 on the mental health status of our citizens and the implications for our mental health system. The webinar will be based on the experiences that we’ve gathered so far from the Belgian situation and input we’ve received from our European and international colleagues. We’ll try to address the progressive implications following the timeline of the Pandemic for the different groups in our society such as the mental health patients, general public, families, caregivers, management and specific risk groups such as our elderly. This webinar is all about sharing experiences and knowledge accumulated so far and will also give time for Q&A.

Register here: Webinar 3 Covid-19 and mental health https://www.surveymonkey.com/r/SYHRNRW

#helpmenpa #stopcovid19