ВИКЛИК COVID-2019

Ми були вражені насиченими вихідними українців в умовах карантину минулого тижня і тому вирішили перекласти вам казку, яку підготувала Португальска асоціація психологів. Для того, щоб наша українська казка була зі щасливим кінцем, потрібно з відповідальністю прийняти виклик!

Тож ти готов прийняти виклик від covid-2019?  #stopcovid2019 #helpmenpa

скачати повну історію 

Дивізіон “Адиктологія”

Ми продовджуємо знайомити вас із роботою наших дивізіонів.

Місія дивізіону “Адиктологія” полягає у інтеграції та координації послуг в сфері психічного здоров’я, фахівців та сервісів напрямку адиктології в Україні

Дивізіон має такий план роботи на  2019-2021 роки:

  • створення та розвиток професійної спільноти психологів-адиктологів;
  • створення етичних стандартів роботи психолога-адиктолога;
  • створення національних професійних стандартів та вимог до освіти психолога-адиктолога;
  • проведення конференції з адиктології (весна 2020);
  • створення реєстру реабілітаційних центрів;
  • створення рекомендацій та протоколів для роботи психолога в реабілітаційному центі та публікація методичного посібника;
  • налагодження контактів з іноземними службами;
  • налагодження контактів між різними професійними асоціаціями у сфері наркологічних та суміжних послуг.

Якщо дана галузь психології є цікавою для вас – приєднуйтесь. Подробиці щодо приєднання ви можете знайти за посиланням.

НПА ЗАПУСКАЄ МЕРЕЖУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

НПА ЗАПУСКАЄ МЕРЕЖУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
ПОШИРТЕ ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ ТИХ, КОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Найтемніші часи легше переживаються разом. Ми, Національна психологічна асоціація, віримо, що сила в єднанні. Ми вирішили об’єднати зусилля та активізувати нашу мережу психологічної допомоги задля допомоги нашим громадянам в умовах пандемії covid-2019.

Наразі ми пропонуємо вам безкоштовні психологічні консультації з нашими спеціалістами у телефонному форматі чи через відео зв’язок. Для того, щоб скористатися цією можливістю вам потрібно написати нам на електронну пошту help.me.npa@gmail.com. Наші координатори зконтактують вас із спеціалістами у порядку живої черги.

Також найближчим часом ми будемо поширювати більше корисних порад та матеріалів щодо подолання наслідків стресу, методів самодопомоги, методик організації роботи та дозвілля під час карантину.

В наших планах запустити кілька груп психологічної підтримки он-лайн, провести відео-лекції.

Якщо ви член НПА та хотіли би долучитися до нашої ініціативи, ви можете заповнити дану форму. Ми опрацюємо заявку та зв’яжкмося із вами.
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd4zZhgqBW6T4jR4j5XeY8xdbRWllxoqk4gmpu8Fik3Kb5SGQ/viewform

В майбутньому вся інформація по цій темі буде знаходитися за хештегом #helpmenpa

Ваша, Національна психологічна асоціація

ПАНІКА або КУДИ ЗНИК ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР?

Даний пост має на меті знизити ваш рівень кортизолу та викликати посмішку.

Від початку запровадження карантину люди почали масово запасатися продуктами харчування та гігієнічними засобами. В той час як одні над цим жартують, інші навідуються у магазини та скуповують гречку, борошно, олію, мило та туалетний папір. Ми, українці, сміємося над собою та думаємо, що паніка та заготівля припасів – це виключно наша риса, але ні, люди по всьому світі переживають тривогу приблизно однаково. І якщо на полицях українських магазинів ми ще можемо зустріти широкий асортимент туалетного паперу, то в європейських країнах, ще до запровадження жорстких обмежень, полиці із даним товаром були пустими. Споживацька паніка розпочалася ще у лютому у Гонконзі та поширилася на всі країни, включаючи Велику Британію, Сінгапур та Австралію. Світове безумство, пов’язане із туалетним папером, іноді приймало вкрай чудернацькі форми:

🧻 17 лютого у районі Гонконга Монг Кок озброєна банда викрала у місцевому магазині 600 рулонів туалетного паперу загальною вартістю 130 доларів.

🧻 Наприкінці лютого у Токіо продавали не більше однієї упаковки паперу для однієї людини. Причиною такого рішення стали чутки в соціальних медіа, за якими медичні маски та туалетний папір виготовлялися з однієї сировини. Люди самостійно виготовляли маски із даного продукту. Даний факт підвищував попит на товар, його розкуповували одразу, що спричинило дефіцит.

🧻 Гайді Жанецькі з Австралії може сміливо вважатися магнаткою туалетного паперу. Жінка помилково замовила 2,304 рулони, втім зрозуміла вона це, лише коли до неї приїхала служба доставки з 2 піддонами товару. Лютневе замовлення обійшлося покупчині у 3,264 долари замість 68. Зазвичай жінка купувала туалетний папір для своєї родини гуртом, втім під час останньої покупки вона помилково замовила 48 коробок замість 48 рулонів. На початку березня в Австралії почалася справжня споживацька паніка через поширення коронавірусу. Паперові рулони стали на вагу золота, тож Жанецькі вирішила перепродати свої запаси і в такий спосіб зібрати кошти на освіту доньки.

🧻 Австралійська газета The Northern Territory News (NT News) 4 березня додала у випуск 8 порожніх сторінок – так видавництво відреагувало на кризу на ринку туалетного паперу. На першій шпальті було зазначено «Отримайте свій лімітований одношаровий туалетний папір на газетних аркушах».

🧻 Значним попитом у Великій Британії почали користуватися ігрові автомати, в яких гравець може самостійно схопити приз крюком. Винахідливі власники замінили традиційні іграшки на рулони паперу та дезінфектори для рук.

🧻 У Сполучених штатах великі мережі Costco та Walmart розпродали левову частину своїх товарів через споживацьку паніку. Так в один із супермаркетів мережі Walmart увірвався некерований натовп, після того як покупці дізналися, що у магазин завезли туалетний папір, паперові рушники та воду. Вгамовувати клієнтів приїхали місцеві чиновники, втім обійшлося без арештів.

Тож чому люди у різних куточках планети люди реагують однаково?

Ортвін Ренн, науковий керівник Institute for Advanced Sustainability Studies (IASS) у Потсдамі, розрізняє три типи реакцій у кризові періоди. Дослідники, які вивчають соціологію ризику, зазначають, що деякі люди ігнорують небезпеку, інші завмирають та згортаються в клубок, щоб уникнути її, третій тип “бійці”, саме вони вживають заходів перед небезпекою і починають запасати ресурси як своєрідну “копінгову дію”, – говорить Ренн.
Професор Тейлор, клінічний психолог з University of British Columbia, коментуючи ситуацію зі споживацькою панікою у Сполучених штатах пояснює це тим, що люди мають недостатньо інформації про вірус, а сучасна наука ще не винайшла вакцину. Коли люди чують багато про небезпеку, вони реагують бажанням підготуватися до проблем. Багато американців дивляться на досвід європейських країн та «копіюють» найкращі способи підготовки до карантину. Аня Ахтцігер з Zeppelin University з Фрідріхшаферу зазначає, що люди люди постійно чують про покупки інших, чують що хтось вже накопичив достатньо, ці теми звучать в сім’ї на роботі, у ЗМІ, тож рано чи пізно ти також починаєш запасатися. Професор Тейлор вважає, що посилюють паніку відвідування магазинів, де інші покупці скуповують усього забагато. Люди є соціальними істотами, ми дивимося один на одного і вчимося. Так, споглядаючи як одні купують безліч товарів, ми можемо діяти так само і переймати паніку. Це спричиняє ефект зараження. Розділяє думку професора і Брітта Кран, науковиця, що викладає психологію бізнесу у Bonn-Rhine-Sieg University of Applied Sciences. Вона називає це стадною поведінкою, яка характеризується максимальною втратою контролю та невизначеності. Ніхто не знає на що очікувати, тож люди намагаються в такий спосіб вгамувати свою тривогу. Науковиця вважає, що сьогодні туалетний папір став метафорою безпеки, а також символом коронавірусної кризи.

Тож скуповування товарів дозволяє подолати тривогу, а також дає відчуття контролю над своїм життям. Потенційна загроза зараження викликає неабияке хвилювання, тож люди намагаються подолати його в такий спосіб.

Саме час замислитися чи не піддаємося ми загальній паніці? Як саме ми можемо зарадити собі, побороти свою тривогу? Хвилюватися та боятися – це нормально, особливо у такій непростій ситуації, коли весь світ завмер.

А якщо ви всеж встигли всигли запанікувати – видихайте та фокусуйтеся на хорошому, бо підвищений рівень кортизолу знижує наш імунітет. А ще ви можете обчислити свої запаси на сайті, який розробили іронічні студенти з Лондона 🙃

https://howmuchtoiletpaper.com/…

І посміхнутися із себе.
Мийте руки, тримайте дистанцію та будьте здорові! Піклуйтеся про себе.

Джерела:
https://www.businessinsider.com/coronavirus-panic-buying-to…

https://www.foxbusiness.com/…/toilet-paper-vanishing-superm…

https://www.dw.com/…/toilet-paper-as-a-symbol-of…/a-52861204

Фото взято з інстаграму Дмитра Сівака
https://www.instagram.com/sivakdmitriy/

#helpmenpa

Опитування для психологів

EFPA Project Group on eHealth (проектна групи з електронного здоров’я) проводить дослідження щодо адекватного використання онлайн-консультування у період пандемії COVID-19.

Це короткий анонімний опитувальник який займає близько 5 хвилин який стосується психологів та інших фахівців сфери психічного здоров’я.

Відповіді будуть групуватися згідно країни та надсилатись національним асоціаціям, щоб підтримати їх у адекватному та своєчасному інформуванні психологів.

Особлива подяка Vitalina Rodina за оперативний переклад українською мовою.

ПОСИЛАННЯ👉🏻 https://bit.ly/coronapsy

Як пережити ізоляцію?

Поради від Американської психологічної асоціації з адаптацією до реалій українського карантину від Національної психологічної асоціації.

Колеги та всі, хто цікавляться психологією, ми вирішили витрачати час під час карантину із користю та переклали вам кілька англомовних матеріалів на тему ізоляції, соціальної паніки та карантину. Радимо вам ознайомитися із цим текстом та поширити його далі.

🦠 З кожним днем кількість випадків COVID-19 збільшується, психологи пропонують способи, як відокремити себе від інших та продовжувати отримувати необхідну соціальну підтримку. По всьому світу державні служби просять людей, які захворіли або мали контакт з тими, хто захворів застосовувати заходи соціального дистанціювання, карантин або ізоляцію, щоб уповільнити поширення хвороби.

🛡 Соціальна дистанція передбачає тримати безпечну відстань (близько 2 метрів) від інших та уникати масових зборів та заходів, таких як відвідання шкіл, церков, концертних залів та громадського транспорту. На жаль, в українських реаліях не всі люди дотримуються дистанції та використовують цей час для зустрічей із друзями, пікніків та спільного дозвілля. Спілкуючись у близькому контакті з іншими, ви можете наражати на небезпеку себе та своїх рідних, які входять до груп ризику. Тож карантин – це час проявити власну соціальну відповідальність (прим. Національна психологічна асоціація).

👩‍🔬👨‍🔬 Карантин у медичному тлумаченні передбачає уникнення контакту з іншими, якщо людина мала контакт з особою, яка мала підозру на коронавірус або мала підтверджений факт хвороби для того, щоб мати можливість поспостерігати чи захворіє вона у майбутньому і як протікатиме її хвороба.

🙅‍♀️🙅‍♂️ Ізоляція передбачає відокремлення від осіб, які мали потенційний контакт із COVID-19, щоб запобігти їх поширенню на інших.

Проведення днів або тижнів вдома з обмеженими ресурсами, зниженою активністю та соціальними контактами може вплинути на психічне самопочуття. Хоча контрольованих досліджень щодо втручань для зменшення психологічних ризиків карантину та ізоляції не вистачає, психологи встановили найкращі практики для покращення вашого стану у цих умовах.

Ось короткий опис досліджень щодо соціального дистанціювання, карантину та ізоляції, а також рекомендації щодо того, як люди можуть допомогти собі, якщо їх попросять вжити таких заходів.

Чого очікувати?

Люди, яких попросили залишитися вдома через хворобу, ризик зараження або активне поширення COVID-19 у спільноті, ймовірно, будуть відсторонені від їх звичайних активностей щонайменше протягом двох тижнів, саме цей термін є часом інкубації вірусу.

Загальні джерела стресу в цей період включають зниження основних видів діяльності, зменшення сенсорних стимулів та соціального залучення; фінансове напруження від неможливості працювати; і відсутність доступу до типових стратегій подолання стресу, таких як відвідування спортзалу, релігійних служб тощо.
Дослідження психологів встановили, що в період соціального відставання, карантину чи ізоляції ви можете зазнати:

😟 Страх і тривога.
Ви можете відчувати занепокоєння або турбуватися про себе чи членів сім’ї, які мали контакт з COVID-19 або поширили його на інших. Також занепокоєння може виникати з приводу наявності їжі та особистих речей, організації відпустки на або виконання обов’язків по догляду за сім’єю. У деяких людей можуть виникнути проблеми зі сном або зосередженням уваги на щоденних завданнях.

😔 Депресія та нудьга.
Перерва на роботі та в інших важливих заходах, зміна планів порушує ваш розпорядок дня і може спричинити розпач або зниження настрою. Тривалі періоди часу, проведеного вдома, також можуть викликати нудьгу та самотність.

😠 Гнів, розчарування чи дратівливість.
Втрата особистої свободи дій, а часом й інформаційної, пов’язана з ізоляцією та карантином, часто може викликати емоції розчарування. Ви також можете відчути гнів або обурення стосовно тих, хто видав карантинний або ізоляційний наказ, або якщо ви відчуваєте, що заразилися вірусом через необережність іншої людини.

😳 Стигматизація
Якщо ви хворі або контактували з кимось, хто має COVID-19, ви можете відчути стигматизацію від інших, які бояться, що вони можуть захворіти, якщо будуть взаємодіяти з вами.

👩‍🦳👨‍🦳 Хто входить в групу вразливого населення?
У літніх людей, у людей з існуючими проблемами з психічним здоров’ям та медичних працівників, які допомагають реагувати на коронавірус, може виникнути підвищений ризик пережити психологічні проблеми, коли вони вимушені зберігати соціальну дистанцію, карантин або ізоляцію. Люди з обмеженими можливостями, які потребують спеціалізованих дієт, медичних препаратів, допомоги доглядачів, також піддаються ризику психологічних проблем під час пандемії через посилення труднощів в отриманні необхідної допомоги.

🌱 Як впоратися?
На щастя, психологічні дослідження також вказують на способи управління цими непростими ситуаціями.

🗒 Перш ніж прийняти рішення про соціальне дистанціювання, карантин або ізоляцію, експерти рекомендують запланувати заздалегідь, як би ви могли б провести свій час, до кого можна звернутися за потреби за психосоціальною підтримкою і як ви можете вирішити будь-які потреби фізичного чи психічного здоров’я у вас чи вашої родини. Якщо ви знаєте людей, яким потрібна допомога в налагодженні нових шляхів підтримки та піклування про себе (люди з інвалідністю, літні та самотні люди, особи, які мають проблеми з психічним здоров’ям) – запропонуйте їм свою допомогу. Можливо їм потрібна логістична підтримка або інформаційна підтримка, втім дотримуйтеся усіх гігієнічних вимог аби убезпечити одне одного (прим. Національна психологічна асоціація).

📺 Обмежте споживання новин надійними джерелами
Важливо отримувати точну та своєчасну інформацію про охорону здоров’я щодо пандемії COVID-19, але масована інформаційна атака та вал ненадійної інформації в засобах масової інформації може призвести до посилення почуття страху та тривоги. Психологи рекомендують обмежувати час, проведений у новинах та соціальних медіа та міксувати його з іншими видами діяльності, не пов’язаними з карантином чи ізоляцією, такими як читання, прослуховування музики чи вивчення нової мови. Надійні джерела такі як інформаційні ресурси Всесвітньої організації охорони здоров’я, Центру по контролю та профілактиці захворювань США, Міністерства охорони здоров’я України – ідеальні джерела інформації про вірус. Зауважте, що новини та ток-шоу часто можуть роздмухувати паніку. Оперуйте цифрами, перевіряйте інформацію та ставтеся критично до джерел з яких до вас доходять данні (прим. Національна психологічна асоціація).

Створюйте та дотримуйтесь розпорядку дня
Дотримання розпорядку дня може допомогти дорослим та дітям зберегти почуття впорядкованості та мети у своєму житті, незважаючи на новизну ізоляції та карантину. Намагайтеся включити регулярні щоденні заходи, такі як робота, вправи чи навчання, навіть якщо вони повинні виконуватися віддалено. За необхідності інтегруйте інші здорові розваги.

📲 Залишайтеся практично на зв’язку з іншими
Ваша взаємодія віч-на-віч може бути обмеженою, але психологи пропонують використовувати телефонні дзвінки, текстові повідомлення, відео-чат та соціальні мережі для доступу до мереж соціальної підтримки. Якщо вам стає сумно або тривожно, використовуйте ці розмови як можливість обговорити свій досвід і пов’язані емоції. Покладатися на домашніх тварин для емоційної підтримки – це ще один спосіб бути із кимось в контакті. Якщо ви живете із домашнім улюбленцем, то прямо зараз почухайте його за вушком (прим. Національна психологічна асоціація). Втім до контактів із тваринами також потрібно ставитися з обачністю та вживати усіх необхідних гігієнічних процедур аби убезпечити себе та пухнастого друга.

🧘‍♀️🧘‍♂️ Ведіть здоровий спосіб життя
Висипайтеся, добре харчуйтеся та займайтеся фізичними вправами у вашому домі, якщо ви маєте для цього можливості. Якщо не маєте – створіть їх. Намагайтеся уникати вживання алкоголю чи наркотиків як способу впоратися зі стресами ізоляції та карантину. При необхідності розгляньте дистанційні варіанти психотерапії. Якщо у вас вже є психолог, зверніться до нього, щоб дізнатися, чи можете ви продовжувати сеанси, використовуючи телефонний зв’язок чи відео-месенжери. Зверніть увагу, що сьогодні велика кількість українських психологів організовують консультації за пожертви або створюють групи взаємної підтримки за символічну плату (прим. Національна психологічна асоціація).

😊 Використовуйте психологічні стратегії для управління стресом і залишайтеся позитивними
Реалістично оцініть міру вашого занепокоєння та будьте реалістичними у оцінці вашого стану. Наскільки ваші ресурси дозволяють вам впоратися? Не панікуйте, а зосередьтесь на тому, що ви можете зробити, і прийміть те, чого ви не можете змінити. Один із способів зробити це – вести щоденний журнал подяки. Ви також можете завантажити додатки для смартфонів, які допомагають розслаблятися. Зосередження уваги на альтруїстичних причинах соціального дистанціювання, карантину чи ізоляції також може допомогти пом’якшити психологічний дискомфорт, пов’язаний із ізоляцією. Пам’ятайте, що, вживаючи таких заходів, ви зменшуєте можливість передачі COVID-19 та захищаєте тих, хто найбільш уразливий.

В цьому пості ми використали картину
Wash hands and pray.�Shusaku Takaoka & Albrecht Dürer. 2020 (1508)
Оригінал тексту https://www.apa.org/…/research-information/social-distancing

#helpmenpa

Новини про нас в EFPA magazine

За посиланням ви моежете знайти пост-реліз про візит віце-президента НПА Віталія Климчука до Албаніі. Нагадаємо, що Віталій проводив для предстаників місцевої фахової спільноти низку навчальних семінарів щодо подолання наслідків стресу та травми підся землетрусу 2019 року.

https://efpa.magzmaker.com/march_2020/efpa_s_corner?fbclid=IwAR0Gta7MOx55a69IdzlIkQdByvzdvFMvmPZzDZxyik59trOu2hIEWxkbzyI

Дивізіон “Психічне здоров’я”

Хочемо вам сьогоднія розповісти про наш дивізіон “Психічне здоров’я”. Даний дивізіон має на меті сприяння підтримці психічного здоров’я через залучення психологів до наукових досліджень, практичної діяльності та формування політики у цій сфері.
Сьогодні дивізіон об’єднує спеціалістів, які цікавляться темою психічного здоров’я, є стекхолдерами та агентами змін у системі охорони здоров’я, зацікавлені у тематиці науковці або практики. Зусиллями модератора Віталія Климчука дивізіон та НПА отримали грант на проведення дослідження з теми “Соціальних детермінант психічного здоров’я ромського населення в Україні”. Тож, якщо ви зацікавлені в роботі та маєте активну професійну позицію – запрошуємо вас до нас!
Щодо деталей приєднання детальніше за посиланням https://npa-ua.org/priyednatisya-do-nas/format-priyednannya-ta-printsipi-chlenstva/

Здоровий карантин

Карантин так карантин, або як залишатися емоційно здоровими під час спалаху коронавірусу 🦠

Cтислий переклад статі Margot Starbuck для Psychology Today.

Всесвітня організація охорони здоров’я розказала як найімовірніше уникнути зараження та поширення коронавірусу https://www.who.int/health-topics/coronavirus/ та залишатися фізично здоровими. Але як щодо нашого психічного здоров’я в розпал нинішньої епідемії? Як залишитись емоційно здоровими, коли так багато страху навколо?

Ось декілька стратегій, які я використовую, які можуть вам також допомогти.

👦🏼 Зверніть увагу на своє тіло та свої емоції
Слухайте своє тіло, помічаючи будь-які зміни апетиту, нові болі або відчуття особливої жаркісті або прохолоди. Помітивши тривожні симптоми, зробіть паузу для догляду за своїм тілом і розумом. Якщо вам не вдається керувати або добре функціонувати, зверніться про допомогу до професіонала.

⚕️ Вивчить найкращі практики в галузі охорони здоров’я
Уникайте тісних контактів з хворими. Не торкайтеся очей, носа та рота.
Залишайтеся вдома, коли ви хворі. Прикривайте кашель або чхання хустинками, після чого викиньте хустинку в смітник. Очищайте і дезінфікуйте предмети та поверхні, що часто торкаєтесь використовуючи звичайний побутовий очисний спрей та серветку. Мийте руки часто милом та водою не менше 20 секунд.

💻 Доступ до надійних ресурсів
Ви можете вибрати де будете отримувати інформацію про епідемію. Якщо ви покладаєтесь на панічні телефонні дзвінки від своїх тривожних близьких людей, ви, швидше за все, страждаєте більше, ніж якщо вирішите покластися на надійні джерела. Два надійних джерела новин про здоров’я: CDC https://www.cdc.gov/ та Всесвітня організація охорони здоров’я. Якщо вас поглинають новини про розповсюдження коронавірусу, ви також можете на деякий час відмовитися від ЗМІ.

ℹ️ Поділіться надійною інформацією
Ще один спосіб піклуватися про себе – це піклуватися про інших, обмінюючись найкращою інформацією, яку ви знайшли.

🤽Практикуйте догляд за собою
Підтримуйте свої звички.
Спілкуйтеся з родиною та друзями.
Харчуйтеся добре і залишайтеся активними.
Майте належний відпочинок.
Займайтеся приємними заходами;
Використовуйте навички подолання такі як медитація або молитва.

Попри те, що коронавірус приніс багато проблем, і ми поки що не можемо це контролювати, кожен з нас може зробити вибір бути емоційно здоровим 😃

Цікаво? ще більше цікавої інформації та новин на нашому телеграм-каналі https://t.me/psy_ukraine

#helpmenpa