РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО СУПРОВОДУ ЖАЛОБИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Незважаючи на те, що Україна виходить з карантину, питання підтримки людей в ситуації втрати є актуальним, особливо в умовах фізичних обмежань та ізоляції. Тому ми вирішили подітися з вами рекомендаціями Ордену психологів Португалії на цю тему. Дякуємо за переклад Olenka Grishina

Зіткнувшись з пандемією COVID-19, явище смерті стоїть на порядку денному: у щоденних новинах про зареєстровані випадки смерті, в статистичних даних, в інформаційних джерелах, та перш за все, в нашій голові.

Втім, відчуття наближення смерті для всіх нас – це важка тема і така, про яку ми зазвичай воліємо не розмовляти і навіть не думати. Однак в нинішній ситуації це неминуче:

Очікування скорботи. Люди заздалегідь починають передчувати смерть близьких людей. Насамперед, в ситуаціях важкого перебігу респіраторних захворювань, коли є інфікування коронавірусом у людей похилого віку та/або якщо присутні обтяжливі супутні захворювання; тому медичні працівники, члени родини та друзі передбачають смерть когось важкохворого. Передчуття втрати близької людини може бути такою ж болючою, як і її фактична втрата, хоча, з іншого боку, це дозволяє готуватися до неминучого прощання. Зокрема, це може бути час для вирішення проблем і турбот або пошуку підтримки в інших (духовні наставники, медичні працівники, родина та друзі).

Це природно, що виникають нагальні та часті запитання пов’язані зі смертю, і люди хочуть та мають прояснити потреби своїх близьких та рідних, коли мова йде про вибір пов’язаний з кінцем життєвого шляху.

Ми усвідомлюємо, що виникають випадки раптової чи передчасної втрати. Це, як правило, поглиблює процес переживання горя та суттєво впливає на психологічне здоров’я.

Можуть також виникати ситуації, коли переживання горя відкладається. У деяких випадках члени родини та друзі не зможуть віддати шану або доведеться швидко прощатися з близькою людиною… Ми змушені відволікатись на інші термінові справи, які нам нав’язує ситуація.

Горе – це природна і людська реакція на втрату наших близьких, що супроводжується почуттям глибокого смутку, а також може викликати й інші емоції: заперечення, гнів та почуття провини. Це процес, який має адаптивний характер, і в цьому процесі відбувається побудова сенсу та значимості, що призводить з часом до усвідомлення втрати та/або трансформації відношення до неї.

В нинішній ситуації процес скорботи може бути обумовлений певними обставинами:
Тенденцію до ізоляції та глибокого смутку при переживанні втрати, зараз часто плутають із нав’язаною ізоляцією, яка може посилити почуття самотності й болю. Необхідно різними способами підтримувати людину в жалобі (хоча й на відстані), супроводжувати її наскільки це можливо.
Ритуал прощання – теж важлива частина процесу скорботи. В цей час збираються родина та друзі померлої людини, виникає можливість поділитися емоціями, віддати шану та висловити смуток. Крім того, процес поховання має важливе значення в спільноті, де люди виявляють підтримку один одному, бо втрата торкнулася всіх. Проте наразі скупчення людей (включаючи похорон) заборонені або обмежені до 10 осіб, щоб уникнути поширення COVID-19 (досвід – Португалії). Неможливість виконання традиційного ритуалу ускладнює процес скорботи, і є додатковим фактором стресу, гніву та туги для всіх, хто переживає втрату (наприклад, неможливість шанувати бажання померлого, або мати поряд усіх членів родини та друзів). В такій ситуації, емоційна підтримка стає недоступною. Зокрема почуття провини та гніву, що часто супроводжують втрату, можуть посилюватись, наприклад, коли є підозра на інфікування померлого. Заборона на відкриття труни крім решти обмежень також є обставиною, що може посилити тривалий смуток.

✔️ Рекомендації для людей, які переживають втрату, а також для близьких членів родини, які знаходяться поряд:

– Не відкладайте процес переживання горя
Іноді люди які у скорботі намагаються приховати емоції пов’язані з втратою, постійно втягуючись у діяльність чи завдання, намагаючись не думати про те що сталося. Важливо прийняти тяжкість втрати; її треба пережити, виплакати, адже сльози допомагають вивільнити накопичені страждання та «відпустити все у зовнішній світ».

– Не переживайте втрату на одинці
Зверніться за підтримкою до родини та друзів. Жалоба – це складний процес і потребує допомоги інших. Якщо висловити те, що відчуваєш, – це не збільшує смуток, це дозволяє поділитися ним з іншими, кому теж сумно.

– Поважайте особистий час
Не очікуйте, що горе раптово пройде, ні, – це довгий процес побудови нової реальності, який передбачає кілька етапів. Дізнавайтеся про ці процеси, щоб розуміти, що з вами відбувається.

– Поважайте свої емоції
Переживання втрати, може включати найрізноманітніші почуття: гнів, обурення, почуття провини, страх, безпорадність, тривожність і навіть полегшення (наприклад, у ситуації, коли людина умираючи страждала) Не намагайтеся протистояти своїм почуттям. Прийміть свої емоції, бо всі вони прийнятні та природні в ситуації втрати.

– Налаштуйтеся на пошук різних способів, як і де можна отримати відчуття, що приносять радість
Дотримуйтесь своїх повсякденних справ та дій і не відмовляйтеся від того, що приносить вам задоволення (наприклад, дбайте про рослини, займайтеся приготуванням їжі, дивіться улюблені серіали).
Не забувайте турбуватися про себе

– Коли ви у жалобі чи підтримуєте когось, хто знаходиться в цьому стані, то ми часто забуваємо дбати про своє фізичне та емоційне здоров’я. Турбота про себе може значно покращити вашу здатність реагувати на ситуацію, особливо, коли смуток планується в довгій перспективі.

– ЯКЩО ВИ відчуваєте, що …
… Страждання настільки сильні, що заважають вам жити повноцінним життям та здійснювати будь-яку діяльність, зверніться за допомогою до психолога.

✔️ Рекомендації для друзів та інших членів родини, які мають в оточенні людину у жалобі:

Надання підтримки будучи фактично присутнім з людиною є бажаним способом, однак, існує багато інших способів надати підтримку та висловити
співчуття. Соціальна відстань не повинна створювати емоційну відчуженість. Використовуйте різні інтернет-технології та інструменти для того аби підтримувати зв’язок з людьми у скорботі, і по можливості надайте допомогу:

Використовуйте телефон, щоб поговорити та підтримати;

Напишіть текстове чи електронне повідомлення, щоб висловити співчуття;
Заздалегідь приготуйте листівку-співчуття, яку можна роздрукувати і підтримати в момент прощання;
Намагайтеся надати допомогу практичними ідеями та справами (наприклад, приготуванням їжі).
Висловлюйте шану членам родини або друзям, які наразі припинили користування соціальними мережами;

Намагайтеся усунути почуття безпорадності. Це нормально не знати, що сказати; і в таких ситуаціях просто давайте зрозуміти, що ви є, слухайте, залишайтеся поруч, пропонуйте підтримку;
Залишайтеся в емоційній близькості, а також слідкуйте за емоційним станом людини, яка у скорботі. Якщо відчуваєте, що страждання настільки тривожні та це починає заважати людині займатися щоденними справами, схиляйте та стимулюйте звернення по допомогу до психолога.

✔️ Рекомендації для надання допомоги дітям, які переживають втрату:

Надаючи інформацію, враховуйте вік дитини. Ваш особистий досвід та вік – це фактори, які безпосередньо впливатимуть на тлумачення ситуації та на її здатність боротися з втратою.

Дошкільнята пов’язують смерть з ідеєю подорожі, як те, що можна змінити в будь-який час. Дітям цієї вікової категорії не легко зрозуміти поняття «назавжди».
Діти старшого віку (5-10 років) більше усвідомлюють реальне поняття смерті, навіть якщо вони її не уявляють для себе або для близьких (вони можуть сприймати факт смерті, але вірять, що це може трапитися лише з іншими).
Загалом, після цього віку діти та молодь можуть і починають розуміти, що смерть – це щось остаточне і неминуче.

✔️ Під час надання інформації дітям та їхнім родинам які переживають горе:

Висловлюйте прямо свої думки
Уникайте неясних виразів, таких як “людина буде вічно спати», “поїхала у довгу подорож” або “буде відпочивати”. Діти мають схильність тлумачити це буквально та матимуть нереалістичні сподівання, що вони побачать людину знову. Також уникайте метафоричних висловлювань. Важливо, щоб дитина розуміла реальну втрату, не створюючи фантастичних думок про смерть. Важливо навчити, що смерть – це частина життя.

Не приховуйте свій смуток
Якщо дитина запитує, чому вам сумно, скажіть правду і поясніть, що ви будете сумувати за людиною, якої більше нема.

Не приховуйте правду про причини смерті
Ще раз скажіть правду, уникаючи лише зайвих деталей.

Давайте відповіді на запитання дітей
Відповідайте на всі питання щиро і відповідно до власних переконань.

Нагадуйте, що відносини не закінчуються, а просто змінюються
Після похорону збережіть фотографії та інші спогади померлої людини, щоб обговорити їх з дитиною. Це допоможе сформувати уявлення про новий тип відносин.

Дотримуйтесь розпорядку дня
У наступні дні важливо зберігати звичну діяльність та час проведений вдома. Врахуйте, що нові спогади формуються в новому дні.

Намагайтеся відноситися із розумінням і терплячістю
Поважайте особистий спосіб скорботи дитини, та її зміни в поведінці, оскільки смуток – це нормально і може бути більш вираженим через близькість до людини, яка померла. Чим більша була близькість, тим більша ймовірність прояву поведінки такої як гнів, дратівливість або навіть агресія. Може змінитися апетит.

Умійте розпізнавати симптоми можливих ускладнень
Іноді діти, що страждають через втрату, проявляють явну затримку у своєму розвитку (починаючи діяти так, як це робили на попередніх етапах розвитку). Ці ознаки які можуть виникнути на початку і є перехідними, але створюють труднощі в подоланні дитячого горя. Деякі симптоми включають: надмірний страх темряви, неможливість бути на самоті, нічне нетримання сечі, усамітнення (втрата інтересу до гри або взаємодії з іншими), агресія або труднощі з навчальним процесом. Деякі діти також можуть відчувати досить тривалий смуток (загальна втрата інтересу до того що відбувається навколо, втрата апетиту, бажання піти з померлим, дратівливість, відмова говорити про людину або надмірно говорити про неї). В таких випадках буде доцільно звернутися за допомогою до психолога.

В цьому напрямку було запроваджено школу здоров’я, де асоціація психологів створила сайт з певною інформацією, частина якої адресована безпосередньо на допомогу дітям. Що може бути корисним для розмови зі своєю дитиною про горе.

✔️ Рекомендації для тих хто має відношення до розповсюдження новин через засоби масової інформації:

Принципово важливо, аби засоби масової інформації вдумливо і не галасливо визнавали або створювали тривогу, а також сам факт смерті в контексті пандемії та її вплив в суспільстві. Якщо, з одного боку, обов’язково потрібно звітувати про кількість жертв, то з іншого боку, для суспільства важливо, щоб ці жертви були не просто статистикою. Тому, подана інформація обов’язково має бути гуманною та максимально олюдненою.

✔️ Рекомендації для служб які проводять похоронні процесії

Крім, дотримання офіційних рекомендацій (всі стандартні методи, що стосуються виконання розтину і підготовки тіла, та безпеки похоронних працівників), також, важливо задовольнити потреби родини загиблих. З огляду на ситуацію, це може ускладнити роботу похоронних служб. Можна полегшити процес завдяки цим рекомендаціям:
Забезпечення умов для трансляції похорону на відео, яке може включати весь процес, щоб дозволити родині та друзям отримати доступ до прощального моменту.
Виконання панахиди вдома або в каплиці, через певний проміжок часу.

#helpmenpa #stopcovid19

Рекомендації для роботи із родичами осіб, які померли від COVID-19

Станом на 7 травня від ускладнень, викликаних коронавірусною інфекцією померло 340 осіб. 340 сімей пережили раптову та тяжку втрату. За прогнозами ця цифра, на жаль, буде зростати, тому ми підготували рекомендації по роботі з родичами померлих, які розроблені іспанськими колегами. Ці рекомендації є дуже практичними і містять чітки вказівки щодо організації та наповнення роботи.

Дякуємо за переклад Олександру Малишеву

Ознайомитися ближче з текстом можна тут 

#stopcovid19 #helpmenpa

ПЕРЕКЛАД КЕРІВНИЦТВА ВІД БРИТАНСЬКОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА. ЗАДОВОЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ОДУЖУЮТЬ ВІД ВАЖКИХ ФОРМ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ (COVID-19)

Ми розуміємо, що наша професійна спільнота ще довго буде долати наслідки пандемії COVID-19, тому ми продовжуємо збирати та перекладати для вас кращий досвід колег з усього світу. Це керівництво розглядає ймовірні психологічні потреби та найбільш ефективні способи підтримки відновлення людей, які були госпіталізовані з важкою формою коронавірусної інфекції (Covid-19). Дякуємо за переклад Svetlana Chunikhina

Ознайомитися із текстом можна за посиланням.

#helpmenpa #stopcovid10

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО РОБОТІ З ГОРЕМ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 ВІД ТОВАРИСТВА ПСИХОЛОГІВ БРАЗИЛИЛІЇ

З текстом рекомендацій ви можете ознайомитися в розділі “для фахівців” – “гайдлайни”

Пряме посилання на документ

КРУГЛИЙ СТІЛ

Карантин подовжено і закономірно, що ми продовжуємо наш спільний (Інститут клієнт-центрованої та експірієнтальної психотерапії та Дивізіон кіберпсихології та психологічного консультування в цифровому просторі Національної Психологічної Асоціації) проект #карантиннийсемінар. В середу, 29 квітня, о 13.00 відбудеться чергова он-лайн зустріч за темою “Посткарантинна Україна: психологічні страхи, прогнози, варіанти дій”. Протягом години професіонали з різних регіонів країни обміняються думками щодо знайомих та зовсім нових викликів, до яких треба бути готовою психологічніц спільноті у найближчому майбутньому.

Модератор дискусії – к.психол.н., Жидко Максим Євгенович.

Головний експерт – д.психол.н., професор Кочарян Олександр Суренович.

В дискусії беруть участь – к.психол.н. Мозговий В.І., к.психол.н. Кочарян І.О., к.психол.н. Харченко А.О., к.психол.н. Чуніхіна С.Л., к.психол.н. Безсмертний О.В., к.психол.н. Коцюба А.О.

Трансляція семінару водночас буде відбуватися у програмі Zoom та на каналі в YouTube. Посилання на трансляцію на сайті http://www.pca.kh.ua

Усіх бажаючих взяти участь запрошуємо приєднатися до нас. Заявку на участь надсилайте за електронною адресою mzhidko@gmail.com

ЯК КРАЩЕ КОМУНІКУВАТИ ПРО COVID19?

Тема COVID19 є однією з найбільш популярних в інформаційному просторі. Леся Українка порівнювала слово зі зброєю. І це правда, ним можна відсікти зайве, загострити будь-що, вразити, але можна і боляче поранити. Національна психологічна асоціація просить вас обережно використовувати слова, для того, щоб вони несли зміст та конструктив, а не біль, ненависть та ворожнечу. За останні тижні в новинах ми бачили історії про погрози пацієнтам з COVID19, які одужали; про спроби підпалу будинків сусідам, які були інфіковані; про травлю, організовану після невдалих висловлювань і витоків інформації; ми були свідками новин про дискримінацію цілих етнічних груп, які за переконанням публічних осіб несуть ризик інфікування. Ніщо не береться з нічого. Часто цим ідеям, подіям та вчинкам передували слова та оцінки, які сіяли зерно ненависті та ворожнечі, які стигматизували людей, що захворілі, чи могли потенційно заразитися. Одне некоректне висловлювання може проростати в головах та душах багатьох і продовжувати ділитися. Давайте це зупинимо.

Стигма завжди пов’язана із негативними асоціаціями інших людей, її наслідками є дискримінація, соціальна ізоляція, приниження, втрата соціального статусу через хворобу, фізичне насильство. Високий ризик стигматизації пацієнтів з COVID19 пов’язаний із тим, що це нова коронавірусна інфекція, а люди схильні боятися невідомого. Коли ми не маємо достатньо відомостей, нам легко пов’язувати проблему із кимось іншим, знаходити «причину проблеми» та виміщати не неї свою тривогу, страх та злість.

Стигматизація провокує уникнення від звернень за допомогою у разі необхідності. Уявіть логіку людини: ви знаєте, що COVID19 це те, що засуджується людьми, якщо інші дізнаються про те, що ви інфіковані вас стануть уникати, можливо, ви втратите роботу, ваші діти будуть піддаватися глузуванню у школі, а сусіди будуть вимагати дезінфекцію під’їзду, бо ви захворіли, бажано протичумними засобами. Чи будете ви йти до лікаря, щоб вам підтвердили ваші побоювання із COVID19? Певне, що ні.

Комунікація на цю тему важлива, бо з одного боку, вам потрібно донести правдиву та коректну інформацію до людей про всі міри захисту, але важливо дотриматися балансу та не перейти межу залякування. Останнє навряд чи буде сприяти тому, щоб люди зверталися за медичною допомогою у разі необхідності.

Розберімо найбільш типові помилки в комунікації, які породжують стигматизацію COVID19.

1. Важливо не пов’язувати COVID19 з країнами, містами, національностями, расами. «Вуханький грип», «китайський вірус» – це дефініції, за вживання яких президент Трамп піддається нищівній критиці з боку всього світу. Також некоректно говорить про «азійський вірус» чи те, що вірус «завезений в Україну з Європи (або ще звідкись)».

2. Говорячи про людей, потрібно говорити про людей. Так замість «жертв вірусу» краще сказати, «люди з COVID19» чи «люди, які проходять лікування» або «люди які вилікувалися від COVID19».

3. «Люди, які мають підозру на COVID19». Підозра (промовте вголос) … ну і слово, відразу викликає гамму переживань. Замість цього краще вживати люди, які «можливо інфіковані», або «потенційно інфіковані».

4. Замість того, щоб говорить про те, що хтось вірус «передав» або «заразив», краще сказати, що хтось «заразився». По-перше, навряд чи той, хто «передав» робив це свідомо, і той, хто “заразився” також не обвинувачується у такому формулюванні.

5. Ну звичайно, потрібно уникати фаталізму, страшних метафор і таких слів як «апокаліпсис», «чума», «кінець світу», «біологічна зброя» – ці слова мають негативну конотацію. Краще посилатися на офіційну статистику та виключно наукові дані. Не сійте паніку та смуту.

6. Спробуйте тримати фокус не на загрозах, а на тому, що правильна профілактика та дотримання мір гігієни та дистанціювання дозволить подолати COVID19, адже це є нашою спільною проблемою.

7. Якщо ви журналіст, то розповідайте історії одуження, запрошуйте тих, хто вилікувався до етеру.

Більше корисної інформації можна знайти тут
https://www.unicef.org/media/65931/file/Social%20stigma%20associated%20with%20the%20coronavirus%20disease%202019%20(COVID-19).pdf

https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/daily-life-coping/reducing-stigma.html

#helpmenpa #stopcovid19

ВІТАЄМО З ДНЕМ ПСИХОЛОГА. НПА ПІДГОТУВАЛА ПОДАРУНКИ ДЛЯ ЧЛЕНІВ ТА ДРУЗІВ

Колеги, вітаємо. Наша робота важлива, відповідальна і точно робить цей світ кращим. Вона не дає нам зупинятися та вимагає постійних ревізій знань, інсайтів та включення у професійну спільноту. Єдине, що ми сьогодні хочемо побажати вам, це більше піклуватися про себе, адже ви є головними інструментом вашої роботи. Знання, уміння та навички самі по собі та без вас – ніщо. НПА в свою чергу буде підтримувати професійну спільноту актуальними новинами зі світу психології, знаннями, матеріалами та подіями.

На честь свята ми підготували для вас подарунки.

💌 ДЛЯ ЧЛЕНІВ НПА
Знаємо, що ви хочете бути з нами на зв’язку та не завжди маєте час на перегляд фейсбук сторінки та сайту. Таке сучасне життя 🤷‍♀️. Ми хочемо стати ближчими до вас та спілкуватися персонально, тому ми переформатували наш вайбер канал. Відтепер усі члени НПА, доєднавшись до нього, зможуть отримувати актуальні внутрішні новини від організації. Тільки анонси заходів, пропозиції до навчання, внутрішні організаційні новини, запрошення до діяльності робочих груп чи подачі грантових заявок, інформація про знижки на події. Ми дуже хочемо, щоб ви дізнавалися всі актуальні новини НПА вчасно та могли на повну використовувати можливості членства.

Приєднуйся у Viber до НПА – канал комунікації https://invite.viber.com/…

💌 ДЛЯ ТИХ, ХТО ЩЕ НЕ З НАМИ.
Останнім часом ми отримуємо багато запитань про членство та роботу Асоціації, тож ми вирішили зустрітися з усіма у зручному форматі zoom-конференції 🤖 та відповісти на всі питання персонально. Зустріч відбудеться 29 квітня о 19:00. Посилання на кімнату для спілкування ми поширемо згодом, а поки готуйте свої питання.

БЕЗКОШТОВНІ ВЕБІНАРИ ВІД ЄВРОПЕСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ АСОЦІАЦІЙ

🇪🇺 Наші колеги з ЄФПА на наступному тижні будуть проводити низку вебінарів від представників європеських асоціацій на теми, які повязані із пандемією covid19. Мова проведення вебінарів англійська, але згодом ми опублікуємо записи з субтітрами, як тільки вони будуть готові.

🔈 Для тих, хто хоче приєнатися на наступному тижні, публікуємо теми та дані для реєстрації.

1️⃣ How to set-up a Psychological counseling helpline in the COVID-19 context?
Teresa Espassandim, Member of the National Directorate, Order of Portuguese Psychologists
Wednesday, 29 April 2020, 10:00-11:00 (CET – Brussels time)

This webinar will focus on:
Contextualization of the pandemic situation and the need for responses focused on emotional support and promoting psychological resilience;
Articulation with national health authorities and other partners;
Psychological intervention in crisis situations;
Technical requirements and training of Psychologists;
Psychological intervention protocol design and conception;
Technical and scientific supervision
Troubleshooting
Q&A

Register here: Webinar 1 Set up a Psychological counseling helpline https://www.surveymonkey.com/r/SDLK93N

2️⃣ Online consultations, what to know and where to start?
Angelo Compare, Lise Haddouk, Maria Karekla, Tom Van Daele – EFPA Project Group on e-Health
Wednesday, 29 April 2020, 13:00 – 14:00 (CET – Brussels time)

The COVID-19 pandemic crisis forces psychologists to take their consultations (partly) online, in order to continue to provide care. If you would like to know more about online treatment and the possibilities of online consultations, the Project Group on eHealth of the European Federation of Psychologists’ Associations organizes this free webinar.
During this 1-hour webinar you will receive a brief introduction on:
The known effectiveness of online consultations.
The benefits and pitfalls of online therapy.
How and what you need to get started with online therapy.
How to communicate online with your patients, plus concrete tips and tricks
Q&A

In addition, there will be room to ask questions during a Q&A.

Register here: Webinar 2 Start Online Consultation https://www.surveymonkey.com/r/SD5QC8V

3️⃣ COVID-19 and implications for mental health
Koen Lowet, EFPA EC member
Thursday, 30 April 2020, 11:00-12:00 (CET – Brussels time)

In this webinar we’re going to talk about the impact of COVID-19 on the mental health status of our citizens and the implications for our mental health system. The webinar will be based on the experiences that we’ve gathered so far from the Belgian situation and input we’ve received from our European and international colleagues. We’ll try to address the progressive implications following the timeline of the Pandemic for the different groups in our society such as the mental health patients, general public, families, caregivers, management and specific risk groups such as our elderly. This webinar is all about sharing experiences and knowledge accumulated so far and will also give time for Q&A.

Register here: Webinar 3 Covid-19 and mental health https://www.surveymonkey.com/r/SYHRNRW

#helpmenpa #stopcovid19

ЯК ПОВІДОМЛЯТИ ПОГАНІ НОВИНИ РОДИЧАМ ТЕЛЕФОНОМ? ПУТІВНИК ДЛЯ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

Скільки б років досвіду не мав лікар чи медична сестра, сповіщати погані новини складно, особливо телефоном. Зробити це максимально формально – один із способів захистити себе, але таке інформування може нанести шкоду близьким пацієнта. Тож як сповістити тяжкі новини та зробити це максимально екологічно для себе та дбаючи про родичів пацієнта? Ми переклали путівник дій та реакцій від команди паліативного догляду лікарні Вест Мідлекс (ВЕЛИКОБРИТАНІЯ).

З великою вдячністю медикам, команда Національної психологічної асоціації

#helpmenpa #stopcovid19

НАЙМИЛІША ДИТЯЧА КНИГА ПРО КОРОНАВІРУС УКРАЇНСЬКОЮ

Коли ми вперше її побачили – замилувалися, коли ми дізналися, що її переклали українською – були дуже щасливі. Видавництво ArtBooks зробили якісний переклад для українських сімей та виклали у загальний доступ. Ви – круті!

Чому ця книга особлива?
Один із найкращих ілюстраторів, Аксель Шеффлер, і видавництво @nosycrow підготували для читачів незрівнянний подарунок, 🎁 який допоможе дітям зрозуміти, що таке коронавірус, які наслідки він має та яких правил слід дотримуватися під час карантину.

Над її створенням працював Ґрехем Медлі, професор Лондонського інституту гігієни та тропічної медицини і фахівець з моделювання інфекційних хвороб, спільно з педагогами і дитячим психологом.

Ми віримо, що ця книжка допоможе батькам та дітям краще зрозуміти одне одного!☺️
А також пишаємося, що змогли доєднатися до такої хорошої справи 🙌

Переходьте на сайт видавнивцтва 👉 artbooks.ua/coronavirus та завантажуйте книгу БЕЗКОШТОВНО💥
Бережіть себе