Дорожня карта

Рекомендації до змісту статутів асоціацій для вступу в Громадську спілку

Згідно ч. 4 ст. 1 ЗУ «Про громадські об’єднання», громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права. Отже, це таке об’єднання, що може бути засновано, в тому числі, громадськими організаціями.

Статут громадської організації є документом, що встановлює основний перелік прав і обов’язків організації та її членів. В цьому документі має бути регламентована можливість об’єднання у спілку, для чого варто звернути увагу на два пункти, що перелічені нижче.

У деяких статутах громадських організацій питанню заснування спілок не присвячено спеціального пункту. Варто перевірити власний статут на те, чи має місце формулювання, що встановлює таке право організації. У випадку, якщо його немає, у розділі «Права організації», або «Юридичний статус», або «Мета та завдання організації» треба внести пункт, що встановлює можливість заснування, або вступу до спілок. Наприклад (можна обрати одне із цих формулювань):

  • (Організація може) на добровільних засадах вступати до інших спілок (федерацій, союзів, асоціацій тощо), а також до міжнародних громадських (неурядових) організацій, підтримувати прямі міжнародні контакти, а також укладати від свого імені відповідні міжнародні угоди.
  • (Організація може) об’єднуватися у спілки та інші об’єднання, що створюються на добровільній основі та сприяють виконанню статутних завдань Організації, укладати угоди про співробітництво та взаємодопомогу з іншими об’єднаннями громадян, в тому числі з іноземними партнерами.
  • (Організація може) вступати у спілки та інші об’єднання, що створюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань, в тому числі з іноземними партнерами.
  • (Організація може) об’єднуватися у спілки та інші об’єднання, що створюються на добровільній основі та сприяють виконанню статутних завдань Організації, укладати угоди про співробітництво та взаємодопомогу з іншими об’єднаннями громадян.

Увага! При наявності пункту, що вводить пряму заборону на об’єднання або заснування спілки, такий пункт варто вилучити.

 

Далі, треба визначитися із органом громадської організації, що наділений правом прийняття рішення про вступ до громадської спілки. Частіше за все, засновники громадських організацій встановлюють таку компетенцію на власний розсуд і нею може бути наділені будь який із керівних органів – Загальні збори, Правління Організації на чолі з Головою Організації, Президія організації, Наглядова рада тощо (частіше за все, цим правом наділені Загальні збори, або Правління організації).

Формулювання права на прийняття рішення варіюється в залежності від органу, що ним наділений. Наприклад (можна обрати одне із цих формулювань):

  • (До компетенції Президії Організації) відноситься прийняття рішень прийняття рішень про участь Організації у спілках, організаціях та об’єднань громадян, у тому числі міжнародних.
  • (До компетенції Загальних зборів належить) прийняття рішення про участь у спілках, асоціаціях та організаціях та вихід із них.

 

Важливим моментом є склад дійсних членів асоціації. Оскільки Національна психологічна асоціація є дійсним членом Європейської федерації психологічних асоціацій та поділяє цінності ЄФПА щодо розвитку саме психологічної (!) науки, варто звернути увагу, що дійсними членами асоціації, яка має намір приєднатися до НПА можуть бути ЛИШЕ ПСИХОЛОГИ. Всі члени, які не мають вищої психологічної освіти (в т.ч. соціальні педагоги, психіатри і т.д.) повинні бути переведені в статус асоційованих або почесних членів. У разі невиконання цієї вимоги, співпраця асоціації з НПА можлива лише на умовах асоційованого партнерства.