Жовтень 10, 2019: Всесвітній день психічного здоров’я 2019: Запобігання самогубству

ЄФПА: Психологічна допомога та психологічне

 знання можуть рятувати життя

#ВсесвітнійДеньПсихічногоЗдоров’я

http://efpa.eu/news/world-mental-health-day-oct-10-2019suicide-is-largely-preventable

У якості ключової теми Всесвітнього дня психічного здоров’я у 2019 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) була обрана проблема суїцидальної поведінки. Вкотре тема підіймається саме через підвищену значимість проблеми, а також через необхідність розробки ефективних превентивних механізмів.

Варто звернути увагу на те, що результаті скоєння актів самогубства гине близько 800 000 осіб щорічно. Це означає, що щоденно ми втрачаємо більше 2 000 осіб. Однак численне зростання кількості смертей в результаті самогубств не є невідворотнім процесом. Статистика випадків значно різниться від країни до країни, а також залежить від певного періоду часу. Саме тому показники можуть варіювати в діапазоні від менш як 5 випадків до більш як 15 випадків на 100 000 осіб. Ці коливання свідчать про те, що потенційно може бути реалізована низка психологічних та соціальних інтервенцій, які істотно вплинуть на ситуацію, що склалась.

Рорі О’Коннор, професор психології здоров’я та дослідник Лабораторії суїцидальної поведінки Університету Глазго, висловив наступну думку:

«Не дивлячись на те, що глобальні показники по поширеності актів самогубства в останні роки зменшились, насправді ці зменшення не можна вважати універсальним для багатьох країн; наприклад у Великій Британії, Сполучених Штатах Америки та Австралії показники істотно зростають. Варто розуміти, що запобігання самогубствам – це відповідальність кожного, яка може бути реалізована лише завдяки співпраці задля ефективного подолання кризу охорони здоров’я громадськості».

Сам суїцид, по суті – це багатофакторний процес, що може бути пов’язаний із порушенням психічного здоров’я, психосоціальними факторами, вживанням психоактивних речовин та фізичними захворюваннями. Складність цього процесу залежить поєднанням низки індивідуальних та соціальних чинників обумовлених різними культурними аспектами.

Відповідно до статистичних даних самогубство є більш поширеним явищем серед чоловіків та дорослих віком понад 70 років. Існують також й інші фактори ризику, які мають бути ідентифіковані задля допомоги урядовцям, аби ті, в свою чергу, звернули особливу увагу на певні групи ризику суспільства.

З огляду на серйозність проблеми та тяжкі наслідки самого акту суїциду фокус має зміститися саме на розробку превентивних механізмів та регламентацію своєчасної діагностики суїцидальних намірів. ВООЗ надає власні рекомендації щодо можливих інтервенцій:

+  обмеження доступу до засобів;

+ допомога молодим людям в процесі розвитку вмінь опанування стресорами;

+ рання діагностика та робота з особами, які мають суїцидальні настрої або мали суїцидальні спроби;

+ взаємодія з медіа-ресурсами задля інформування суспільства щодо наявної проблеми.

Звичайно, зазначені інтервенції матимуть більшу ефективність, якщо будуть реалізовуватись психологами та в своїй основі матимуть психологічні знання. Основними видами діяльності психолога можуть бути наступні: зміна значення поняття чи ідеї, що посилює суїцидальні настрої, зменшення почуття безнадії, заохочення до розвитку нових навичок, покращення та вдосконалення міжособистісної комунікації.

Вищезазначені відмінності у показниках кількості скоєних самогубств пояснюються тим, що рівень може значимо зменшуватись за відповідних умов та реалізації необхідних інтервенцій. Урядовці та громадськість мають співпрацювати у цьому напрямку використовуючи психологічні знання та залучаючи психологів-спеціалістів у якості необхідного ресурсу.

This entry was posted in npa, public holiday